Ой, попід горою та попід крутою
Через гай у поле річечка біжить,
А широким полем їдуть козаченьки —
Військо запорізьке, аж земля дрижить.
Гей, гей, ге-ге-гей! Аж земля дрижить! (Двічі)
А над козаками короговки мають —
Малинові стяги із білим хрестом.
Тільки попереду одного немає —
Головного стяга із білим орлом.
Гей, гей, ге-ге-гей! Із білим орлом! (Двічі)
— Де ж ви стяг шовковий головний поділи,
Наче мак червоний, із білим орлом?
— Ми його у Жовтих Водах утопили,
Разом із ляхами він пішов на дно.
Гей, гей, ге-ге-гей! Він пішов на дно! (Двічі)
Засурмили сурми ранньої години,
Довбиш б'є в литаври, щоб іти на герць.
Веде козаченьків гетьман України,
Сам Богдан Хмельницький, вольності отець.
Гей, гей, ге-ге-гей! Вольності отець! (Двічі)
|
| 16 квітня 1984 р., Київ |
|
